БУДИНОК КЛУБУ «ХАРЧОВИК» У КИЄВІ: ОСОБЛИВОСТІ І ВТРАТИ ПЕРВИННОГО ЗАДУМУ
DOI:
https://doi.org/10.31650/2786-6696-2026-15-7-15Ключові слова:
ар-деко, конструктивізм, реконструкція, робітничі клуби, тоталітаризм, Шехонін М.Анотація
Споруда нинішнього Музичного театру на вул. Межигірській, 2 – колишнього Будинку культури або клубу «Харчовик» – є помітним об’єктом на Контрактовій пл. у Києві. Її було зведено у 1930-і рр. за проєктом відомого архітектора Миколи Олександровича Шехоніна. При цьому наявні зображення показують помітну відмінність остаточного вигляду будівлі від первинного проєкту, хоча спершу був використаний саме він. У друкованих публікаціях, які докладно розглядають історію спорудження колишнього БК «Харчовик», цій обставині або не приділено уваги, або сприйнято її як звичайний робочий епізод. Між тим факти засвідчують призупинення будівництва вже практично на фінішній стадії та подальшу переробку частини конструкцій зі зміною зовнішнього вигляду споруди. Маємо підстави вважати, що цю незвичну ситуацію слід розглядати насамперед у контексті еволюції тогочасного ставлення більшовицького керівництва до художніх форм, зокрема, до використання в забудові радянських міст конструктивістського стилю, що його спершу було сприйнято як найбільш «революційний», а потім піддано гонінням. Згідно з таким розумінням змін будівлі зроблено спробу реконструювати хід подій, розглянути найбільш характерні особливості попереднього задуму М. Шехоніна, відтворити втрачене планування верхніх поверхів БК «Харчовик». Показано також, якими прийомами був змушений скористатися автор проєкту, аби відійти від конструктивістського вирішення фасадів і об’єму будівлі у напрямку «радянського ар-деко» (в подальшому, під час реставраційного перетворення об’єкта наприкінці 1970-х рр., відповідні елементи значною мірою були усунуті). Матеріали дослідження дозволяють дійти висновку, що корпус колишнього БК «Харчовик» став промовистим прикладом прямого втручання ідеологічних настанов до архітектурної творчості на певному історичному етапі.
Посилання
[1] Budova sotsiialistychnoho Kyieva. Kyiv, 1932.
[2] Hryhorii Dovzhenko. Kataloh vystavky tvoriv. Compiled by V.V. Ruban. Kyiv, 1983.
[3] L. Zhilina, V. Turkevich, Teatry i kontsertnye zaly Kieva. Kiev, 1983.
[4] M. Kalnytskyi, Naochnyi litopys pozastolychnoho Kyieva. Budova Kyieva. 1921–1932. Kyiv, 2020.
[5] M. Kalnytskyi, Klub «Kharchovyk». Istoryko-arkhitekturna dovidka. Restavratsiia teatru «Kyivska opera». [Online]. Available: https://cs.org.ua/project/13-teatr-na-podoli Accessed on: November 30, 2025.
[6] Kyiv: Providnyk. Edited by F.L. Ernst. Kyiv, 1930.
[7] Kyivska opera. Istoriia teatru. [Online]. Available: https://kyivoperatheatre.com.ua/history/. Accessed on: December 15, 2025.
[8] D. Liberman, "Novi vohnyshcha kultury", Sotsialistychnyi Kyiv, no. 3, pp. 14–18, 1936.
[9] D. Malakov, Arkhitektor Shekhonin: try epokhy. Kyiv, 2017.
[10] O.V. Maliiova, "Tvorchyi shliakh vydatnoho zodchoho i pedahoha M.V. Kholostenko. Do yuvileiu kafedry APTsBS KNUBA", Suchasni problemy arkhitektury ta mistobuduvannia, vol. 40. pp. 74–81, 2015.
[11] D.I. Myshko, I.O. Ihnatkin, M.M. Lysenko, Kyiv. Putivnyk-dovidnyk. Kyiv, 1958.
[12] V. Moiseienko, Klub «Kharchovyk», Zvid pamiatok istorii ta kultury Ukrainy. Kyiv. Knyha 1, part 1. Kyiv, 1999.
[13] D. Unikel, "Kyiv u III piatyrichtsi", Radianskyi Kyiv, no. 7, pp. 20–23, (1939).
[14] M. Kholostenko, "Proty sproshchenoho skhematyzmu, – za radisnu arkhitekturu budovanoho sotsiializmu. Praktyka miskoho budivnytstva ta zavdannia radianskykh arkhitektiv Kyieva", Sotsialistychnyi Kyiv, no. 3–4, pp. 11–14, 1933.
[15] Ye. Tseltner, "Na borotbu za plian 1933 roku", Sotsialistychnyi Kyiv, no. 1–2, pp. 5–7, 1933.
[16] S. Shirochin, Arkhitektura mezhvoennogo Kieva. Inertsiia. Vozrozhdenie. Konstruktivizm. Kiev, 2022.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2026 СУЧАСНЕ БУДІВНИЦТВО ТА АРХІТЕКТУРА
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.
