Рецензування

Рецензування статей

Процедура рецензування

Після подання рукопису статті здійснюється її попередня експертиза редакцією (головним редактором або його заступником) під час якої оцінюється відповідність статті профілю збірника, вимогам до оформлення та загальним науковим стандартам. Рукописи, що не відповідають вимогам, можуть бути відхилені без передачі на рецензування.

Статті, які успішно пройшли попередню експертизу, передаються на подвійне сліпе рецензування (double-blind peer review), яке забезпечує анонімність авторів і рецензентів. Перед надсиланням на рецензування статті з неї видаляються всі ідентифікаційні дані авторів.

Кожен рукопис рецензується щонайменше двома незалежними експертами, один із яких може бути членом редакційної колегії, а інший - зовнішнім фахівцем. Як мінімум один із рецензентів представляє установу, відмінну від афіляції авторів.

 

Критерії відбору рецензентів

До рецензування залучаються висококваліфіковані науковці, які:

 ‒ мають науковий ступінь та досвід досліджень у відповідній галузі;

 ‒ спеціалізуються на тематиці, що відповідає змісту поданої на рецензування статті;

 ‒ не мають конфлікту інтересів щодо авторів або предмета дослідження;

 ‒ дотримуються принципів публікаційної етики та конфіденційності.

Рецензенти зобов’язані об’єктивно оцінювати статті, аргументувати свої зауваження та повідомляти редакцію у разі виявлення будь-яких порушень академічної доброчесності.

 

Критерії оцінювання рукописів

Під час рецензування оцінюються:

 ‒ чи відповідає тематика статті специфіці збірника;

 ‒ актуальність і наукова новизна дослідження;

 ‒ обґрунтованість і достовірність отриманих результатів;

 ‒ практична значущість роботи;

 ‒ логічність викладу матеріалу та якість наукового стилю;

 ‒ відповідність оформлення встановленим вимогам.

 

Терміни рецензування

Стандартний термін підготовки рецензії становить до 4 тижнів з моменту отримання статті рецензентом. У разі неможливості завершити рецензування у встановлений термін рецензент повинен повідомити редакцію для призначення іншого експерта.

 

Форми документування

Рецензування здійснюється з використанням стандартизованої форми рецензії, яка передбачає як якісну оцінку рукопису, так і рекомендації щодо його можливості публікації. Рецензії використовуються як основа для прийняття редакційних рішень та зберігаються в редакції. Термін зберігання - 5 років.

Автори отримують текст рецензії без розкриття особи рецензента.

 

Прийняття рішень

 За результатами розгляду поданої статті рецензенти можуть винести одне з таких рішень:

 ‒ Опублікувати статтю у авторській редакції;

 ‒ Опублікувати з незначними змінами, що погоджуються авторами з редакційною колегією;

 ‒ Повернути авторам для доопрацювання (з врахуванням зауважень рецензентів) з обов’язковим повторним рецензуванням після внесення істотних змін;

 ‒ Відмовити у публікації з можливістю повторної подачі статті після істотної переробки (з врахуванням зауважень рецензентів);

 ‒ Відмовити у публікації без можливості повторного подання через принципові недоліки матеріалу;

 ‒ Відмовити за причиною не відповідності статті тематиці журналу.

У разі отримання суперечливих рецензій рукопис може бути направлений додатковому рецензенту. При наявності двох негативних висновків стаття відхиляється.

Зауваження рецензентів, що потребують виправлення, пересилаються авторові відповідальним секретарем збірника. Відповіді автора і виправлений варіант статті знову пересилаються рецензентові. Стаття може бути опублікована тільки за наявності двох позитивних рецензій.

Остаточне рішення щодо публікації приймається редакційною колегією більшістю голосів і затверджується головним редактором з урахуванням рецензій та результатів перевірки на плагіат.

  

Рецензенти зобов’язані:

 ‒ дотримуватися конфіденційності щодо змісту статті, яка рецензується;

 ‒ уникати конфлікту інтересів;

 ‒ повідомляти про можливі порушення етики або запозичення.