НОРМАТИВНО-ПРАВОВА КОНЦЕПТУАЛІЗАЦІЯ ЕНЕРГОЕФЕКТИВНОСТІ БУДІВЕЛЬ

Анотація

Стаття присвячена комплексному дослідженню нормативно-правової концептуалізації енергоефективності будівель в Україні в контексті імплементації європейських стандартів та формування національної системи правового регулювання. Проаналізовано еволюцію понятійного апарату від терміну "енергозбереження" до "енергоефективність", що відображає перехід від кількісного обмеження споживання до підвищення якості використання енергії відповідно до вимог Директиви 2010/31/ЄС про енергетичні характеристики будівель та Директиви 2012/27/ЄС про енергоефективність. Досліджено базові законодавчі акти, зокрема Закон України "Про енергетичну ефективність будівель", Закон України "Про енергетичну ефективність" та створення Фонду енергоефективності як інституційного механізму підтримки термомодернізації житлових будинків із загальним фінансуванням понад 2 млрд грн. Визначено основні правові інструменти регулювання: систему обов'язкової енергетичної сертифікації будівель, енергоаудит, мінімальні вимоги до енергоефективності новобудов та концепцію будівель з близьким до нульового рівнем споживання енергії. Здійснено аналіз підзаконних актів та технічних стандартів, що формують комплексну систему регулювання від проєктування до експлуатації будівель, включаючи методики розрахунку енергетичних характеристик та класифікацію енергоефективності. Встановлено, що українське законодавство успішно інтегрує європейські підходи, створюючи правові основи для системного зменшення енергоспоживання у будівлях та досягнення кліматичних цілей до 2050 року. Практична реалізація концепту демонструє позитивні результати у період 2018-2023 років. Середній рівень економії енергії після термомодернізації становить 31,3%, що підтверджує ефективність правових механізмів стимулювання енергоефективності та необхідність подальшого вдосконалення регуляторної бази.